Пристрій і поломки ходової частини | Arven Auto

На цій сторінці ми хочемо докладніше розповісти про пристрій і поломки ходової частини автомобілей.Под ходовою частиною автомобіля розуміється сукупність елементів підвіски, рульового управління, гальмівної системи, системи приводу. Ці елементи є принципово важливими в конструкції автомобіля, саме вони задають характер руху автомобіля, впливають на комфорт і безпеку пересування, забезпечують автомобілю можливість тримати контакт з дорожнім полотном, управлятися і зупинятися. З огляду на якість дорожнього покриття в Україні, і зокрема в Харкові, ми радимо нашим клієнтам проводити діагностику ходової частини як мінімум кожні 20000 км., Або якщо автомобіль експлуатується мало – то один раз в рік. Це обумовлено тим, що елементи підвіски автомобіля знаходяться під постійним навантаженням, адже вага автомобіля перерозподілено саме через них, а гумові елементи, перебуваючи в статичному положенні і піддаючись перепадів температур, починають розтріскуватися і «прет».

Багато наших клієнтів цікавляться призначенням різних деталей ходової частини, видами їх несправностей, і тим, що може статися, якщо поламану деталь не замінити, а їздити з несправністю далі. Далі ми розповімо докладніше про найпоширеніші поломки ходової частини, опишемо, як ці несправності себе проявляють, і що тягнуть за собою. Але відразу хочемо сказати, що як тільки Ви, керуючи своїм автомобілем, почуєте якийсь стукіт, скрегіт, гул, або інший новий звук, відчуєте вібрацію, або Ваш автомобіль почне дивно управлятися або погано гальмувати – то постарайтеся, не відкладаючи звернутися до фахівців на СТО для визначення і усунення несправності. Пам’ятайте, що справний автомобіль, це Ваша безпека, безпека Ваших близьких, і інших учасників дорожнього руху!

І так, почнемо докладніше розглядати, що, як і навіщо, ми не будемо вдаватися в технічні особливості різних конструкцій ходової частини, а розглянемо основні елементи.

Важелі підвіски: якщо говорити просто, то важіль забезпечує кріплення колеса до кузова автомобіля, і задає кинематику роботи підвіски, в залежності від конструкції підвіски автомобіля, важіль може бути один, або декілька. Сам важіль зазвичай зроблений з металу, і ламається досить рідко, він може бути деформований, або на ньому можуть з’явитися структурні руйнування (тріщини металу в максимально навантажених місцях). У місцях кріплення важеля до кузова використовуються сайлентблоки або шарнірні з’єднання (кульові опори), саме ці частини важеля виходять з ладу в першу чергу, в деяких випадках їх можна замінити окремо. Іноді вони представляють з важелем одне ціле, і замінити ці елементи окремо не представляється можливим, в такому випадку змінюється весь важіль підвіски.

Давайте більш детально зупинимося на сайлентблоках. Сайлентблок – це гумово-металева деталь, їх можна розділити на кілька груп, за конструктивними особливостями. Найпоширенішим варіантом є сайлентблок, який складається з двох металевих обойм, між якими знаходиться гума, обойми жорстко прикріплені до важеля і кузову, і саме знаходиться між ними гума дозволяє важелю переміщатися в заданих напрямках, вона як-би провертається при русі важеля. У таких сайлентблоках основний несправністю є руйнування гуми, і як наслідок, обрив сайлентблока.

Другий поширений тип сайлентблоков, це сайлентблоки з однією металевою обоймою, зазвичай вона знаходиться всередині сайлентблока. Такі сайлентблоки працюють за принципом ковзання, тому що гума не тягнеться між обойм, а прослизає при переміщенні важеля. У таких сайлентблоках теж зношується гума, вона стирається при роботі сайлентблока. Ще існую сайлентблоки наполенние маслом, вони зроблені за принципом звичайних сайлентблоков з двома обоймами, але всередині гуми знаходиться масло. Такі сайлентблоки при зносі втрачають герметичність, масло з них випливає, і сайлентблок перестає працювати так, як повинен. У деяких автомобілях, зазвичай в задній підвісці, іноді застосовуються шарнірні сайлентблоки, конструктивно це подібність звичайного сайлентблока з двома обоймами, тільки всередині обойм, замість гуми розташований шарнір.

Друга складова частина важеля підвіски – це кульова опора. Відразу хочу сказати, що якщо сайлентблоки в важелях застосовуються завжди, то кульові опори використовуються зазвичай в передній підвісці, в задніх підвісках вони зустрічаються тільки у багатоважельних складних конструкціях. Кульова опора, це з’єднання, через яке вже до важеля кріпиться інша частина підвіски (як правило, це поворотний кулак). Кульова опора являє собою металевий стрижень, на якому з одного боку розташована різьблення для кріплення поворотного кулака, а з іншого боку цього стрижня зроблений куля, який розташований всередині корпусу, між кулею і корпусом зроблена вставка, яка тримає кулю усередині корпусу і дозволяє йому обертатися . Основною відмінністю кульової опори від сайлентблока є здатність кульової опори рухатися не тільки в своїй осі обертання, а й відхилятися від неї, це дозволяє під час руху важеля забезпечувати потрібний кут положення колеса, щодо дороги.

І так, що таке важіль, і з яких складових він складається, Ви тепер знаєте. Тепер хочеться розповісти, що відбувається, коли кульова опора і сайлентблок виходять з ладу. Почну з того, що може відчути водій в таких ситуаціях. Перше – це сторонні звуки в роботі підвіски, стукіт при проїзді нерівностей, також може бути чути скрип. Друге – це поведінка автомобіля на дорозі, автомобіль втрачає свою стійкість, особливо це відчувається при русі прямо по вибоїстій дорозі, автомобіль починає йти з заданої траєкторії, і доводиться підрулювати, про стабільність автомобіля при русі в віражі я взагалі мовчу. Все це пов’язано з тим, що розірвання сайлентблоки і зношені кульові створюють люфт, на практиці це виглядає так, що колеса просто починають тіпає в різні боки. Ще страшніше те, що стукала кульова опора, рано чи пізно, просто розвалиться, металева куля випаде зі свого корпусу, при цьому колесо, яке пов’язане з цією кульовою опорою, втратить своє споконвічне положення, при цьому автомобіль втрачає керованість і здатність пересуватися часто теж. Багато хто бачив Жигулі на узбіччі, в яких переднє колесо завалено в сторону? Ось це яскравий приклад нехтування діагностикою ходової частини та її подальшим ремонтом 🙂

Наступним етапом ми поговоримо про тих деталях, які в підвісці автомобіля виконують роль демпферів і підтримують кузов над землею – це амортизатори і пружини.

Пружина – виконує ряд функцій, основна з яких, це підтримка автомобіля над землею, саме пружина не дає автомобілю впасти дном на асфальт. Пружини ламаються досить рідко, і мають великий ресурс. Згодом, вони просаджували, через що може зменшитися кліренс автомобіля, або автомобіль може стати трохи перекошеним, одна сторона буде вищою за інших. Також пружина може лопнути, іноді це складно помітити, іноді при цьому автомобіль падає однією стороною, але в будь-якому випадку, в такій ситуації з ремонтом краще не затягувати. При лопнула пружині під час руху можуть чутися клацання, якщо пружина передня – то клацання можуть бути і при повороті керма. У деяких підвісках пружини не використовуються, замість них застосовуються торсіони або ресори, але ми на таких конструкціях зупинятися не будемо.

Амортизатор – як на мене, одна з найважливіших деталей в ходової частини автомобіля. Основна функція – це підтримка максимального контакту колеса з дорогою. Якщо побачите на дорозі автомобіль, у якого при їзді по купинах відриваються колеса від дороги, то знайте, в такому автомобілі амортизатори давно вийшли з ладу. Відповідно, забезпечуючи контакт колеса з дорогою, амортизатор, перетворює кінетичну енергію (розгойдування автомобіля на нерівностях дороги) в теплову, і розсіює її. Амортизатор дуже сильно впливає на характер роботи підвіски автомобіля, він може бути м’яким, дозволяючи автомобілю «плисти» по асфальту, або жорстким, витрушуючи з Вас зубні пломби, при їзді по нашим чудовим дорогам 🙂 У будь-якому випадку, що вийшов з ладу амортизатор робить пересування на автомобілі небезпечним, колеса перестають тримати дорогу, автомобіль починає постійно розгойдуватися, збільшується гальмівний шлях. При цьому в салоні автомобіля зазвичай чути стукіт, а в самих критичних ситуаціях – дикий гуркіт! Крім різні механічні пошкодження в результаті ДТП або неправильної установки амортизатора, то поломки амортизаторів можна розділити на два типи, перший тип – це поломки пов’язані з втратою герметичності амортизатора, другий – поломки клапана всередині амортизатора. Амортизатор наповнений маслом (деякі наповнені маслом і газом), при втраті герметичності масло з амортизатора випливає, відповідно гасити коливання більше нічим, при поломці клапана, гасити коливання теж стає нічим, тому що масло в амортизаторі залишається, але толку від нього немає, оскільки клапан свої функції вже не виконує. Є ще кілька деталей ходової частини, які пов’язані з амортизатором, і теж повинні діагностуватися і в разі необхідності змінюватися. Це пильовик з відбійником, які захищають шток амортизатора від бруду, тим самим зберігаючи сальник, і не даючи амортизатора «потекти», і не дають амортизатора стиснутися до кінця, пошкодивши тим самим клапан всередині амортизатора, і це опора амортизатора, яка знаходиться у верхній частині амортизатора, і служить для кріплення амортизатора до кузова автомобіля.

Обертатися колесу дозволяє підшипник, який називається підшипником маточини. Цей підшипник теж зношується, і може служити причиною сторонніх звуків. Зазвичай, коли підшипник маточини зношений, це чутно навіть без діагностики ходової частини, в салоні автомобіля чути сильний гул, який зазвичай з’являється при швидкості 40-60 км. на годину. Іноді, підшипник не шумить, а починає люфтіть, таку несправність можна продіагностувати тільки на СТО, за фактом це виглядає так – колесо починає не тільки крутитися, але ще і хитатися на кілька градусів щодо своєї осі. Несправності підшипника підступні тим, що спочатку підшипник шумить або люфтит, а потім він просто розсипається, і на наш автосервіс привозили кілька разів автомобілі, в яких в буквальному сенсі слова, на ходу відпадали колесо!

І остання складова підвіски автомобіля, про яку ми хочемо Вам розповісти, це стабілізатори поперечної стійкості. Стабілізатори покликані зменшити бічні крени кузова автомобіля в поворотах і при їзді під ухилом, вони не дають кузова автомобіля перевернутися. Хоч стабілізатор і виконує таку серйозну роботу, але технічно він влаштований досить просто. Сам стабілізатор, це металевий прут, який працює за принципом торсиона, який прикріплений до кузова в центральній своїй частині, і з’єднує між собою рухомі частини підвіски автомобіля, зазвичай точкою кріплення служить або важіль підвіски, або корпус амортизатора. У місці кріплення стабілізатора до кузова використовуються гумові втулки, вони називаються втулками кріплення стабілізатора, в місці кріплення стабілізатора до рухомих деталей підвіски використовуються стійки стабілізатора, або їх ще називають тягами стабілізатора. Якщо втулки стабілізатора зношені, то в місці кріплення стабілізатора до кузова з’являється люфт, який за великим рахунком в роботі стабілізатора нічого суттєво не міняє, але може бути причиною досить сильного стуку в салоні автомобіля. При русі, наприклад лівими колесами по рівній дорозі, а правими по вибоїнах, це чутно дуже добре. Також з ладу можуть вийти тяги стабілізатора, по відчуттях для водія, це дуже схоже на що вийшли з ладу втулки стабілізатора, тільки характер звуку інший трохи. Тяги стабілізатора бувають двох типів, з шарнірними з’єднаннями (як кульова опора, тільки в кілька разів менше) і без. У разі, якщо стійка стабілізатора без шарніра, то її вихід з ладу крім стукоту нічого не викличе, а якщо шарнір є, то спочатку він теж буде стукати, але рано чи пізно шарнір розпадеться, і стабілізатор перестане виконувати свої функції. Є ще одна несправність, пов’язана зі стабілізатором, вона зустрічається рідко, але тим не менше – це тріщина в самому стабілізаторі, такий стабілізатор в певний момент просто лопається на дві частини.

З основними елементами підвіски ми розібралися, тепер ми розповімо Вам про те, як влаштовано рульове управління в автомобілі, і що буває з ним.

Рульове управління, це саме той механізм, який повертає колеса автомобіля в той момент, коли водій обертає кермо. В автомобілях застосовується два типи рульових механізмів, один – це рульова рейка, а другий – рульовий редуктор. В даний момент найпоширенішим варіантом є саме рульова рейка, тому що цей механізм простіше і надійніше, ніж механізм, в якому застосовується рульової редуктор. У механізмі з рульовою рейкою обертання рульового вала передається на червячную передачу (вона знаходиться всередині рульової рейки) виходить, що обертаючи кермо, Ви рухаєте вліво-вправо шток рульової рейки, до якого прикріплена рульова тяга, до неї – рульової наконечник, а далі вже поворотний кулак з колесом. Рульова тяга і рульової наконечник – це шарнірні з’єднання (на зразок кульової опори в важелі). Оскільки рульова рейка жорстко прикріплена до кузова, а підвіска рухається вгору і вниз під час їзди на автомобілі, то в конструкції повинні бути закладені можливості для збереження зв’язку між рульовою рейкою і підвіскою автомобіля, саме шарніри в рульовій тязі і рульовому наконечники реалізують цю можливість. У механізмі з рульовим редуктором замість рульової рейки, як не складно здогадатися, використовується рульової редуктор. Обертаючи рульове колесо, водій рухає сошку, яка виходить з рульового редуктора, а вона, в свою чергу рухає в сторони рульовий механізм, який складається з рульової трапеції, і рульових тяг з наконечниками, з традиційними шарнірними з’єднаннями, і маятника рульового управління. Всі несправності рульового управління мають одну спільну рису, водій їх відчуває на рульовому колесі, тобто чути не тільки стукіт шарнірів або черв’ячного з’єднання, а й відчуваються удари в кермо. Як Ви вже напевно зрозуміли, несправності рульового управління полягають у виході з ладу рульових тяг і рульових наконечників, там починають люфтіть і стукати шарнірні з’єднання, або люфт може бути в самій рульовій рейці або редукторі. При цьому автомобіль стає нестійким на дорозі, доводиться часто підрулювати, важко рух прямо по розбитій дорозі, автомобіль починає вести з траєкторії, рух стає небезпечним, особливо взимку, коли дорога слизька. Виходить, що при повороті рульового колеса спочатку «вибирається» люфт, а потім вже повертаються колеса автомобіля.

Тепер, коли Ви знаєте, як автомобіль управляється, ми Вам розповімо про систему приводу, яка передає крутний момент від трансмісії до коліс. Як Ви знаєте, автомобілі бувають передньоприводними, задньопривідними, і повноприводними, але скрізь використовується всього два типи конструкції, це нерозрізний міст, або що коливаються піввісь. Про нерозрізний міст багато говорити не будемо, це конструкція дуже міцна, надійна, і ламається рідко. У такій конструкції частіше виникають проблеми з карданним валом, це деталь яка передає обертання від трансмісії до мосту, або в разі використання незалежної підвіски, до редуктора. Карданний вал кріпиться до кузова за допомогою підвісної підшипника, який при самодіагностики за симптомами схожий на підшипник маточини, тільки джерело гулу знаходиться в центрі автомобіля. Ще в карданном валі використовуються хрестовини, вони дозволяють карданного валу трохи згинатися в заданих точках, що дозволяє зберегти з’єднання карданного валу з мостом під час роботи підвіски автомобіля. Більше проблем виникає з хитними півосями. Піввісь складається безпосередньо з валу, і двох шарнірів рівних кутових швидкостей (Шрусов), які закриваються пильовиками. ШРУС – за своїми функціональним завданням є аналогом хрестовини в карданом валі, тільки він забезпечує зв’язок трансмісії вже безпосередньо з колесом. Розірваний пильовик ШРУСа прискорює смерть шарніра в рази, тому що всередину починає потрапляти бруд, вода, і інше сміття з дороги. При виході з ладу ШРУСа або хрестовини зазвичай чути клацання, особливо при рушанні, або якщо автомобіль передньопривідний, при вивороті коліс і натисканні на педаль газу. Якщо Ви почуєте подібні клацання, то раджу якнайшвидше звернутися на СТО для проведення діагностики, тому що розпався ШРУС або хрестовина обездвіжут Ваш автомобіль, і їхати на ньому далі ніяк не вийде.

Розповівши про те, як працює підвіска, рульове управління і система приводу, ми хочемо розповісти про те, як влаштована в автомобілі гальмівна система. Гальмівна система перетворює кінетичну енергію автомобіля, що рухається в теплову енергію, за допомогою сил тертя, і далі розсіює її в навколишнє середовище. Гальмівна система в автомобілях гідравлічна, тобто натискаючи на педаль гальма Ви здавлюєте гальмівну рідину, яка в свою чергу стискає супорта, а ті, в свою чергу притискають гальмівні колодки до гальмівного диску, утворюючи пару тертя. Відповідно, несправності гальмівної системи можна розділити на механічні поломки, пов’язані з парою тертя, і поломки гідравлічної частини. Гідравліка складається з головного гальмівного циліндра, трубок і шлангів, і робочих гальмівних циліндрів. Циліндри можуть потекти, а головний гальмівний циліндр може почати перепускати гальмівну рідину, при цьому він перестає створювати необхідне для правильної роботи системи тиск рідини. Особливу увагу при діагностиці ходової частини слідують приділяти гальмівним шлангах. Вони з’єднують гальмівну трубку з робочим гальмівним циліндром, можуть розтріскуватися, і в кінцевому підсумку рватися, що призводить до витікання гальмівної рідини, при цьому гальмівна педаль провалюється вниз, і гальма в автомобілі перестають працювати зовсім! Не варто забувати і про нашу парі тертя, про гальмівних дисках і колодках. Колодка і диск під час експлуатації стираються, в першу чергу стирається колодка, у гальмівного диска ресурс в кілька разів більше. Зношена гальмівна колодка починає в буквальному сенсі згризали гальмівний диск, це пов’язано з тим, що коли робочий матеріал гальмівної колодки стирається, вона починає стосуватися гальмівного диска своєю металевою основою, при цьому при гальмуванні постає не характерний звук, і в деяких випадках навіть легка вібрація. У такій ситуації треба дуже акуратно і повільно пересуватися в найближчий автосервіс. Гальмівний диск у міру зносу стає тоншою, для кожного автомобіля є мінімальна допустима товщина гальмівного диска. Якщо диск експлуатувати далі, то незабаром він може зруйнуватися, зазвичай він тріскається, або відривається від своїх кріплень. Хочу додати, що поломки гідравліки зазвичай повністю позбавляють автомобіль гальм, в той час, як поломки пари тертя спочатку погіршують якість гальмування, і гальма пропадають не відразу.

На завершення всього вищесказаного хочемо сказати безпосередньо про діагностику ходової частини, і зокрема, про його популяризують комп’ютерну діагностику ходової частини. Все, що було вище описано, як нам здається, дає клієнтові автосервісу можливість зрозуміти, як все влаштовано, і просто логічно мислити в цьому напрямку 🙂

І так, комп’ютерна діагностика ходової частини – це процедура, яка в тому вигляді, в якому у нас в країні вона представлена, визначає виключно залишкову демпфуючу здатність амортизаторів, і крапка! Тобто кажучи більш гуманітарних мовою, ця діагностика визначає якість роботи клапана всередині амортизатора, в місці, куди майстер заглянути не може. Все інше, брехня і провокація. Подумайте самі, як стенд, який контактує з автомобілем виключно колесами, і трусить автомобіль з різною частотою і амплітудою виключно у вертикальній площині, може визначити знос тієї ж кульової опори, або розірваний сайлентблок? Або може потрісканий гальмівний шланг? А ніяк він цього не може зробити … Найкращим засобом діагностики ходової частини на даний момент, як і 50 років тому, є досвідчений майстер, з хорошими очима, чуйними руками, і улюбленої монтуванням 🙂 Саме такий фахівець, хоч це і звучить менш пафосно , ніж «комп’ютерна діагностика», зможе якісно оглянути ходову частину Вашого автомобіля, а правильна діагностика – це запорука правильного ремонту.

Ще хочемо нагадати, що ходова частина автомобіля, це механізм, що складається з великої кількості деталей, в якому все взаємопов’язане, і вихід з ладу однієї деталі, не рятує всю підвіску від випробовуваних навантажень, а навпаки, перерозподілить ці навантаження на інші деталі механізму, паралельно спотворивши кинематику роботи підвіски, що тільки прискорить вихід з ладу інших деталей ходової частини автомобіля. Тому, як тільки Ваш автомобіль починає при їзді видавати нові звуки, яких раніше не було, не зволікайте, а звертайтеся в автосервіс для діагностики ходової частини, і як можна швидше ремонтуйте автомобіль, це того варто.